Михайлiвський печерний монастир, Бакота

Під час цьогорічної подорожі Поділлям нам, майже випадково, пощастило потрапити до Бакотського печерного монастиря. Кажу "майже", тому що випадково такі речі не трапляються. Розглядаючи дошку з мапою заповідника "Подільські Товтри" в Старому місті Кам'янця-Подільського, ми побачили об'єкт під назвою Бакота. Оскільки я зустрічав назву цього місця в Інтернеті, ми спитали про нього нашого друга-аборигена, який виступав для нас гідом. Реакція була неоднозначною — він дуже радив нам туди поїхати.

Треба сідати на автостанції на автобус до Старої Ушиці і питати поворот на монастир. Їхати від Кам'янця здається близько 40 км, але приміський автобус їде надто повільно, і час руху складає десь 1,5 години. Від місця висадки — ще з 8 км пішки. Дорога йде спочатку через поле, потім на горизонті з'являються зелені пагорби, за ними — блакитна стрічка Дністра. В якийсь момент здається, що дорога веде прямо до стрімкого схилу заввишки 100 м. Але, коли підходиш ближче, відкривається вузенька стежинка, яка прямує вниз поміж деревами. Метрів за 500 — монастир.

Утворення Михайлівського монастиря датують XI сторіччям. Є легенда, що його започаткував сам Антоній Печерський на шляху з Афона. У близькому сусідстві з ним в ті часи розташовувалася давня столиця Поділля — Бакота. У XIII ст., під час нападу татаро-монголів, велика кількість ченців та мирян була замурована тут за те, що відмовилися зректися православної віри. У XV ст. відбувається обвал схилу та печери зникають з людських очей. Нове життя монастиря починається у XIX ст., коли проф. Київського університету Антонович, розпочинає тут розкопки. Досліди завершуються відкриттям трьох печер, біля яких будується нова дерев'яна церква. Вона проіснувала, на жаль, до 1960 р. Останнім кроком до стирання монастиря з людської пам'яті було затоплення легендарної Бакоти під час створення Дністровського водоймища. Тепер навіть саме слово Бакота відсутнє на мапах.

На сьогодні монастир являє собою три невеликі печери, які вирубані в гіпсовому материку. Інтер'єр прикрашений великою кількістю ікон, яких з часом стає все більше. Регулярних відправ зараз тут не буває, лише раз на рік, 14 серпня, тут збирається велика кількість віруючих, які після служби відправляються у Хресний хід до Почаїва, що триває біля тижня. Недалеко від печер є три джерела з питною водою, яка має лікувальні властивості.

Далі вниз по схилу можна спуститися до Дністра. В цьому місці він на диво чистий та прозорий. Доріжка виходить у невеличку бухту, де можна розташуватися на ніч з наметом, милуючись краєвидами Буковини, яка починається саме за Дністром — це вже Чернівецька область.