√нилецьк≥ печери, монастир у "÷ерковщин≥"

Ќа територ≥њ  иЇва фах≥вц≥ нал≥чують понад 20 монастирських печерних комплекс≥в. ƒе¤к≥ з них, наприклад, Ћаврськ≥, в≥дом≥ далеко за межами ”крањни. ќсобливе м≥сце належить √нилецькому печерному комплексу.

¬≥н розташований на п≥вденному кордон≥ столиц≥ та  ињвськоњ област≥ за напр¤мком обух≥вськоњ траси. ƒ≥статис¤ туди можна в≥д станц≥њ метро "Ћиб≥дська" автобусом є242 до зупинки "’ут≥р ¬ольний", напроти прох≥дноњ санатор≥ю ћ¬—. јсфальтована дорога поведе вас м≥ж двома пагорбами ¤краз в урочище "÷ерковщину". Ћ≥воруч нењ — розчищене та осв¤чене джерело, праворуч, за невисокою цегл¤ною буд≥влею — вх≥д до печерного комплексу.

ѕечери засновано у XI стор≥чч≥ преподобним ‘еодос≥Їм ѕечерським. ¬важаЇтьс¤, що св¤тий час в≥д часу усам≥тнювавс¤ тут дл¤ аскетичних подвиг≥в впродовж ¬еликого ѕосту. Ќаприк≥нц≥ XI стор≥чч¤ в печерах мешкало вже б≥л¤ 100 монах≥в. ¬ к≥нц≥ XII ст. було побудовано кам'¤ну церкву. Ќа початку XVI ст. монастир було занедбано внасл≥док занепаду руськоњ держави. ∆итт¤ в монастир≥ в≥дновилос¤ на початку XIX ст., коли п≥д кер≥вництвом ректора  ињвськоњ ƒуховноњ јкадем≥њ ≤нокент≥¤ Ѕорисова печери стали доступними дл¤ в≥дв≥дуванн¤. ” 1900-1902 рр. було в≥дкрито наземний монастир, монахи розчистили б≥льшу частину печер та обклали ст≥ни цеглою. « приходом влади рад монастир було скасовано, на його територ≥њ спочатку влаштували колон≥ю дл¤ малол≥тн≥х злочинц≥в, пот≥м — санатор≥й.

«агальна довжина в≥дкритоњ на сьогодн≥ частини печер складаЇ близько 380 м. Ѕлукаючи коридорами, можна потрапити до камер, м≥сць похованн¤ — крипт, а також ун≥кальних "афонських усипальниць". ѓх особлив≥стю Ї витесан≥ в ірунт≥ невелик≥ н≥ш≥ дл¤ покладанн¤ в них череп≥в монах≥в, похованих за афонською традиц≥Їю. «береглась також церква з кам'¤ним к≥вор≥Їм над ѕрестолом. √оловна особлив≥сть печерного комплексу — в≥н збер≥гс¤ майже без зм≥н ≥з XI стор≥чч¤.

¬икористано матер≥ал безпосереднього кер≥вника експедиц≥й та головного досл≥дника комплексу ¬ладислава ƒ¤тлова.