ќ нас ‘ото ”казатель √ерои √остева¤ | |
ѕор≥г на р. –ось у с. ’ох≥тва–≥ка –ось бере початок у ¬≥нницьк≥й област≥, ≥, пройшовши кр≥зь ¬олодарський, Ѕ≥ло-÷ерк≥вський, –ок≥тн¤нський та Ѕогуславський райони ињвськоњ област≥, впадаЇ в ƒн≥про в район≥ орсун¤-Ўевченк≥вського. ќтже вона Ї правою притоко ƒн≥пра. ўе з час≥в ињвськоњ –ус≥ р≥чка в≥д≥граЇ роль значного стратег≥чного ресурсу слов'¤н, адже њњ береги Ї самим серцем зародженн¤ украњнськоњ культури. Ќа њњ берегах розташован≥ ≥сторичн≥ м≥ста Ѕ≥ла ÷ерква та Ѕогуслав, селище —тебл≥в, де народивс¤ Ќечуй-Ћевицький, ’ох≥тва, де довгий час мешкала ћарко вовчок, ≥ зовс≥м неподал≥к — селище ћоринц≥ — м≥сце народженн¤ ¬еликого обзар¤. ќкр≥м культурного значенн¤, р≥чка, не дивл¤чись на значне обм≥л≥нн¤, до цього часу залишаЇтьс¤ м≥сцем в≥дпочинку та об'Їктом ц≥кавост≥ водних турист≥в з ус≥Їњ ”крањни. ќстанн≥х прит¤гуЇ та р≥ч, ¤коњ за роки мел≥орац≥њ та електриф≥кац≥њ позбулис¤ багато р≥чок нашоњ крањни, а саме пороги. ƒл¤ сучасного звичайного мешканц¤ м≥ста слово "пор≥г" асоц≥юЇтьс¤ перш за все з дикою природою, г≥рськими р≥ками та водоспадами. Ћюдина, ¤ка потрапить на –ось десь в район≥ —тебльова, навр¤дчи пов≥рить, що ц¤, майже сто¤ча серед очерету вода, за 20 км зв≥дси з шаленою швидк≥стю проривалас¤ кр≥зь велетенськ≥ валуни, утворюючи справжн≥й пор≥г, ¤кий фах≥вц≥ з водного туризму за складн≥стю прираховують до другоњ категор≥њ. јвтори цих р¤дк≥в, в≥дправл¤ючись до ’ох≥тви (наголос на 2-ий склад, ’ох≤тва), шукали не екстр≥му, а перш за все естетичноњ насолоди. який може бути екстр≥м на гумовому човн≥ на 2 м≥сц¤ та з двор≥чним хлопцем? ƒ≥ставалис¤ ’ох≥тви ми таким чином. « иЇва в≥дправл¤лись електричкою " ињв—ћирон≥вка". раще с≥дати на т≥ пот¤ги, що йдуть через “рип≥лл¤ — шл¤х коротший здаЇтьс¤ на 1,5 години. ¬окзал та автовокзал у ћирон≥вц≥ знаход¤тьс¤ поруч ≥ зв≥дти, майже раз на годину в≥дправл¤ютьс¤ автобуси на Ѕогуслав. Ќещасн≥ 15 км автобус подолав майже за годину, ≥ ми опинилис¤ у старовинному м≥ст≥. «в≥дти, п≥шки, бо вже темн≥ло, ми д≥йшли до автомоб≥льного мосту вниз за теч≥Їю, а дал≥, близько к≥лометра, на наступний день водним шл¤хом до порога. ¬ район≥ автомоб≥льного мосту –ось тиха та спок≥йна р≥чка в очерет≥, обсаджена лист¤ними деревами. „ас в≥д часу, трапл¤ютьс¤ невеличк≥ пл¤ж≥, з ¤ких можна починати рух на човн≥. ћи трохи помилились з п≥драхунками ≥ вважали, що до порога залишаЇтьс¤ к≥лометра з 3. “ому спок≥йно с≥ли в човен та пов≥льно рушили за теч≥Їю. ѕройшло близько 15 хвилин, ≥ швидк≥сть почала зб≥льшуватись. ѕ≥д дном човна почали проноситись значн≥ валуни, ¤к≥ ми старанно обгр≥бали. “рохи дал≥ ми почули шум води, що падаЇ, ≥ подумали що ми мабуть помилились в розрахунках. ѕоки ми м≥ркували, швидк≥сть ще поб≥льшала ≥, нарешт≥, ми побачили, що вода перед нами вже не тече пов≥льно, а зливаЇтьс¤ з кам'¤ноњ сходинки майже ¤к невеличкий водоспад. Ќасправд≥, в≥д автомоб≥льного мосту до першого порога близько 800 м. ƒоклавши де¤ких зусиль, ми вигребли до найближчого валуна, що стирчав з-п≥д води та повистрибували на нього. ƒал≥ на нашому човн≥ йти було небезпечно. ѕоскладавши реч≥, ми рушили вздовж р≥чки правим берегом. —початку нас оточували хащ≥ ≥ води майже не було видно, але за дек≥лька крок≥в ми вийшли на в≥дкриту м≥сцев≥сть за ¤кою шл¤х перегороджувала скел¤. ¬идершись на нењ, ми побачили, що дал≥ вода утворюЇ бурхливий пот≥к прот¤гом близько 50 м, а спустившись ≥з скел≥ вниз, ми знов побачили ту ж саму р≥чку, ¤ка пов≥льно плинула кр≥зь очерет. ¬икористано матер≥али: ≤стор≥¤ м≥ст ≥ сел ”–—–. ињвська область. - . 1971 |
|
Ќаписать авторам |