Госпітальне укріплення Київської фортеці

Перші асоціації зі словом фортеця — Кам'янець-Подільський, Хотин, Судак... Подумавши можна згадати Луцьк, Білгород-Дністровський... Питання про київську фортецю зазвичай дивує. "А-а, це ті залишки біля Родини-матері..." — згадує дехто. Є, правда, і прогресивна частина киян, ті, хто облазив Зелений театр, Лису гору та навколишні штольні, є й цивільний прошарок - ті, хто відвідував музей "Київська фортеця", але таких небагато. Між тим, на території Печерського пагорба в межах сучасного Києва в значній мірі збереглася пам'ятка фортифікаційної архітектури XVII ст. — Печерська фортеця.

Комплекс складається з трьох головних укріплень — цитаделі, Васильківського та Госпітального. Приводом до їх розбудови стало рішення Петра І перетворити Київ на оборонний пункт. 1706 р. він особисто приїздить до Києва і, після огляду існуючих фортифікацій, вважає за необхідне розпочати будівництво нової фортеці. Перший план системи укріплень було складено інженером Геллертом за проектом самого Петра І. Таким чином, 15 серпня 1706 р. було закладено Київську фортецю.

Госпітальне укріплення, яке посідає верхівку Черепанової гори, збудоване дещо пізніше — наприкінці XIX ст. Воно має капонірну систему, яка є розвитком популярної на той час бастіонної. Капонір — це окрема будівля, розташована за межами валу і призначена для оборони рову. Потрапити до Госпітального комплексу найпростіше від ст. М. Печерська, рушивши у бік військового шпиталю.

Пройшовши крізь прохідну, ви одразу потрапите на територію фортеці. Прямо перед вами буде височити будівля шпиталю, ліворуч — за воротами — один з капонірів. За шпиталем прямо — північні ворота з капоніром (1843-1844), ліворуч — вал з гарматами, два капоніри, праворуч — ще один капонір. За північними воротами — північна напівбашта (1839-1842). Все збереглося в непоганому стані, а останнім часом відреставроване.

З розширенням кордонів імперії на захід, фортеця втрачає стратегічне значення. Будівлі змінюють своє призначення, наприклад північна напівбашта стає Київською військово-фельдшерською школою, в якій з 1910-1914 навчається герой революції Н.А. Щорс. Особливе значення набуває Косий капонір (1844-1846), який після польського повстання 1863 р. перетворюється на в'язницю. Там утримувалися політв'язні — 1905-1907 — учасники повстань 1905 р., Жаданівський Б.П., Ульянов Д.І. (!)